Небезпека Субкультури ПВК Редан
Як поводяться та що одягають квадробери
Квадробери — люди, а найчастіше діти чи підлітки, які стали представниками нової субкультури. Загалом це люди, які імітують поведінку тварин. Зокрема, їхні способи пересування. Представники субкультури пересуваються на чотирьох кінцівках, перестрибують різноманітні перешкоди й швидко бігають. Звісно ж, усе це потребує концентрації, витривалості й хорошого балансу.
Чимало квадроберів стверджують, що така поведінка допомагає їм знімати стрес і самовиражатися буквально «без кордонів».
Щодо аксесуарів: квадробери часто обирають певну стилізацію. До прикладу, одягають маски тварин на обличчя, на руки — рукавиці у формі лап і навіть чіпляють до одягу штучний хвіст.
Чим квадробери відрізняються від теріанів та фуррі
Окрім квадроберів є ще фуррі й теріани. Вони, на перший погляд, схожі між собою, але мають характерні відмінності.
Квадробери — насамперед, прихильники спорту, які вже із часом почали доповнювати свій вигляд різноманітними аксесуарами та прикрасами.
А от теріани (або теріантропи) — люди, які духовно відчувають себе звіром. Для представників цієї течії не настільки важливий вигляд, як внутрішні почуття. На них вони і фокусуються.
Фуррі ж наслідують улюблених анімаційних персонажів — тварин, які схожі на людей. Велику роль для фуррі, на відміну від теріанів, відіграє саме зовнішність. Представники субкультури не тільки одягають кастомний одяг чи втілюють цілісний косплей, але й театрально відіграють поведінку тваринки.
Чи безпечно бути квадробером: що кажуть експерти
Дитячі психологи пов'язують захоплення квадробікою із нестачею уваги й пошуком однодумців — компанії, де підлітка приймуть цілком і повністю.
Психолог Віталій Сторчеусов каже, що дитина має ідентифікувати себе в соціальній ієрархії, обов'язково визначитися, як вона має поводитися, спілкуватися, зрозуміти, що може отримувати від комунікації ресурси.
У соцмережах батьки діляться, що насправді побоюються такої поведінки дітей, бо рано чи пізно це може привести до крайнощів. Навіть, за їхніми словами, до куштування собачого корму. У такому випадку психологи радять звернутися до фахівця, аби розібратися у причині поведінки.
«Якщо дитина знає про техніку безпеки, але свідомо її ігнорує, женучись за якимись трендами чи своїм ставленням, це небезпечно», — каже психіатр Артем Михайлов.
В Україні виявлено активність нового молодіжного руху "Редан", який набирає популярності.
Учасники таких неформальних груп мають довге фарбоване волосся. Новий напрямок молодіжної субкультури «Редан» засуджує насильство зі сторони інших субкультур та виступають за індивідуальний стиль. Для ідентифікації члени такого руху використовують символіку павука, мають довге волосся та одяг стилю ове
Хто такі фурі?
Це субкультура, що об’єднує прихильників антропоморфних тварин, які фігурують у попкультурі. Подібні персонажі не лише походять на людей статурою, але й носять одяг і мають людські інтелект і міміку.
Одна з характерних рис субкультури — прагнення створити свою фурсону, своєрідне звірине альтер его, яке можна втілювати у творчості чи відігравати у реальному житті, наче аватар. Фурсон також використовують для рольових ігор в інтернеті, у відеоіграх та при живих зустрічах.
Як і кожна субкультура, фурі мають свій жаргон:
Відносити до субкультури фурі лише підлітків помилково: у спільноті можна зустріти людей усіх вікових категорій, гендерів і професій. Утім, за даними наукового проєкту Furscience, що досліджує спільноту фурі, понад 75% фурі молодші за 25 років, а близько третини ідентифікують себе як «виключно гетеросексуальні». Найбільше серед прихильників субкультури саме чоловіків, проте дослідження також показали, що ідентичність фурсони може відрізнятися від ідентичності особи, яка відіграє її рольову модель.
Переважно фурі не віддають перевагу якійсь конкретній тварині — часто це гібриди, що поєднують риси кількох істот. Серед найпопулярніших гібридів можна виокремити собаку-вовка, лисицю-вовка, дракона-вовка, кішку-лисицю та тигра-вовка. А з-поміж попкультурних героїв переважають покемони, грифони та персонажі відеоігор.
При цьому костюм фурі — фурсьют — дуже дорогий, на Заході за нього треба викласти мінімум $2000. Тому більшість фурі одягаються у свою фурсону частково (лапи, хвіст, голова) або просто носять аксесуари (наприклад, котячі вуха), малюють грим та представляються на зустрічах фурі своїм вигаданим ім’ям.
Чому контент з антропоморфними тваринами став популярними?
Стосовно антропоморфних тварин термін «фурі» почали використовувати у 1980-х. Це повʼязують з серією коміксів Albedo Anthropomorphics (1983–2005) про тварин-солдатів, які беруть участь у космічній війні. Проте спільнота прихильників фурі виникла у 1960-х, тобто ще до появи офіційного терміну. Каталізатором для появи окремої субкультури стали комікси з людиноподібними істотами. Вони могли містити як складні соціальні теми, так і еротичні сцени, де фігурували антропоморфні тварини.
1976 року в США зʼявилася Асоціація аматорської преси (APA), члени якої робили комікси з фурі під назвою Vootie та розсилали їх в різні друковані ЗМІ. Значна кількість робіт APA містила відверті зображення сексу, що дозволило асоціації швидко зібрати групу прихильників — вони поширювали їхні комікси та створювали власні.
А 1989 року в Каліфорнії пройшла перша фурі-конвенція ConFurence Zero в Каліфорнії, яка тільки розширила фурі-фандом. Сьогодні фурі-персонажів можна побачити не лише в коміксах, мультиках чи кіно. Вони зʼявляються в рекламі чи в навчальних матеріалах, а члени субкультури проводять тематичні зʼїзди, дискусійні панелі тощо.
Як вберегти дітей від небезпечних субкультур. Поради від ювенальної превенції
Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.
Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.
Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині
в соціальних мережах.
Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася.
"Познайомтеся" з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані.
Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.
Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.
Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).
"Пам'ятайте, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі Інтернет не контролюється", - наголосили ювенали.